22. Про смирення

У давнину говорили : “Збитке стає досконалим, криве – прямим, порожнє – наповненим, старе змінюється новим; прагнучи малого, досягаєш багато чого; прагнення здобути багато чого веде до оман”.
Тому досконаломудрий дослухається до цих повчань, яких потрібно дотримуватися в піднебесній.
Досконаломудрий виходить не тільки з того, що сам бачить, тому може бачити ясно;
Він не вважає правим тільки себе, тому може мати істину;
Він не прославляє себе, тому має заслужену славу;
Він не підносить себе, тому він старший серед інших.
Він нічому не протистоїть, тому він непереможний в Піднебесній: “Знешкоджене стає досконалим…” – хіба це порожні слова?
Вони справді вказують людині шлях до [істинної] досконалості.