27. Про майстерних мандрівників

Той, хто вміє крокувати, не залишає слідів.
Той, хто вміє говорити, не припускається помилок.
Той, хто вміє рахувати, той не користується інструментом для лічби.
Той, хто вміє зачиняти двері, не використовує затвора і зачиняє їх так міцно, що відкрити їх неможливо.
Той, хто вміє зав’язувати вузли, не використовує мотузки, [але зав’язує так міцно,] що розв’язати неможливо.
Тому досконаломудрий постійно вміло рятує людей і не полишає їх.
Він завжди вміє рятувати істоти, тому він не покидає їх.
Це називається глибокою мудрістю.
Таким чином, чеснота є вчителем недобрих, а недобрі – її опорою.
Якщо [недобрі] не цінують свого вчителя і чеснота не любить свою опору, то вони, хоча й [вважають себе] розумними, занурені у сліпоту.
Ось що найважливіше та найглибше.