3. Про порожнечу

Якщо не шанувати мудреців, то в народі не буде сварок.
Якщо не цінувати рідкісних предметів, то не буде злодіїв серед народу.
Якщо не показувати того, що може викликати заздрість, то не будуть хвилюватися серця народу.
Тому, керуючи [країною], досконаломудрий робить серця [підданих] порожніми, а шлунки – повними.
[Його управління] послаблює їхню волю і зміцнює їхні кістки.
Воно постійно прагне до того, щоб у народу не було знань і пристрастей, а ті, хто мають знання, не сміли б діяти.
Здійснення недіяння завжди приносить спокій.