2. Про красу і неприглядність

Коли всі в Піднебесній дізнаються, що прекрасне є прекрасним, з’являється і потворне.
Коли всі дізнаються, що добре є добром, виникає і зло.
Тому буття і небуття породжують одне одного, важке і легке створюють одне одного, довге і коротке взаємно співвідносяться, високе і низьке взаємно визначаються, звуки, зливаючись, приходять в гармонію, попереднє і подальше слідують одне за одним.
Тому досконаломудрий, роблячи справи, віддає перевагу недіяння; здійснюючи вчення, не вдається до слів;
викликаючи зміни речей, не здійснює їх сам;
створюючи, не володіє [тим, що створено];
приводячи в рух, не докладає до цього зусиль; успішно завершуючи [що-небудь], не пишається. Оскільки він не пишається, його заслуги не можна відкинути.